Орторексія - що це та як її уникнути?

Етіологія орторексії

Нервова орторексія розвивається на тлі заниженої самооцінки та недостатньої впевненості в собі. Вона може виявлятися як самостійно, так і в складі масштабного прагнення до здорового способу життя: дотримання режиму дня, заняття фізкультурою, гартування, ментальні техніки.

Фахівці виділяють такі причини орторексії:

• Перфекціонізм. Нав'язливе прагнення до здорового способу життя частіше формується в людей із підвищеною тривожністю та потребою контролю над своїм життям. Суворе дотримання правил здорового харчування сприймається як обов'язкова умова збереження краси, здоров'я та молодості.
• Прагнення переваги. Людина докладає багато зусиль для вивчення інформації про здоров'я та харчування, присвячує багато часу вибору та приготуванню їжі, уникає улюбленої їжі. Це створює відчуття власної винятковості, гордості за свої досягнення та поблажливості до людей, нездатних до таких обмежень.
• Соціальна пропаганда. Масштабне та нав'язливе просування ідей про «здорове», «екологічне» та «правильне» харчування «гарантує» стрункість, красу, успіх і молодість. Ці обіцянки мотивують до придбання таких продуктів, а людям нав'язуються канони здорового способу життя та еталони краси.
• Зайва вага. До нервової орторексії найбільше схильні дівчата та жінки, які прагнуть схуднення. На відміну від хворих на анорексію, їхня увага зосереджена не на калорійності та кількості їжі, а на її здатності швидко перетравлюватися та корисності.

Клінічні прояви орторексії

Ознаки розладу з'являються поступово, і з часом їхня кількість збільшується.

• Вибір лише корисної їжі без орієнтації на власні смакові уподобання. Людина ретельно оцінює склад продуктів, способи приготування та правила поєднання. Зазвичай пацієнти прибирають із меню або обмежують молоко, м'ясо, сіль, жири, крохмаль, спиртні напої, рафінований цукор, дріжджі, клейковину, ГМО, синтетичні барвники, консерванти та ароматизатори. Формується характерна система харчування, не завжди правильна, але, на думку хворого, така, що покращує і зберігає здоров'я.
• Жорстка категоричність у поділі продуктів на корисні/дозволені та шкідливі/заборонені. Психічне напруження виникає через конфлікт між бажанням з'їсти смачне, але «небезпечне», і дотриманням власних правил.
• Страх «шкідливих» продуктів: хворі припиняють ходити в гості, кафе та ресторани. За порушення правил виникає відчуття провини та самозвинувачення, а агресивність до себе призводить до «покарань» - посилених тренувань, ще суворішої дієти або періодів голоду.
• Ритуали навколо їжі: обмеження стосуються не лише вибору продуктів, а й способів приготування. Пацієнти прискіпливо вибирають посуд, суворо дотримуються тривалості запікання чи варіння, відмовляються від заморожування, смаження та іншої термічної обробки. Купівля, зберігання й приготування їжі, планування раціону та сервірування столу стають ритуалами, що заспокоюють. Якщо неможливо проконтролювати створення або склад страви, виникають тривога та паніка. Критичність до власної харчової поведінки відсутня.
• Бажання повчати: люди з орторексією люблять говорити про приготування їжі, пояснюють оточенню важливість правильного харчування, вважають себе експертами та зневажливо ставляться до тих, хто так не харчується. Розбіжності призводять до непорозумінь і суттєвого обмеження соціальної активності.

Ускладнення орторексії

Тривале обмеження у виборі продуктів, неправильний підхід до складання раціону та відсутність лікування призводить до появи наслідків орторексії:

• гіпо- або авітаміноз;
• анемія;
• інтоксикація;
• обмеження активності в соціумі;
• погіршення якості шкіри та нігтів;
• випадіння волосся;
• виснаження;
• ерозії зубів та карієс;
• порушення менструального циклу (до аменореї);
• звуження кола інтересів на користь здорового харчування.

Діагностика орторексії

Для діагностики проводиться клінічна бесіда з психіатром або психологом. Фахівець вивчає особливості харчової поведінки та ставить додаткові питання, оскільки пацієнти рідко сприймають свою систему харчування як проблему. Під час бесіди лікар з'ясовує особливості характеру, рівень невротизації та ризик розвитку депресії, іпохондрії та обсесивно-компульсивного розладу.

Для діагностики проводиться тест на орторексію (ORTO, Бретмена), використовуються проєктивні методики та опитувальники (Леонгарда-Шмішека, СБДО тощо). Результати допомагають виявити розлад, оцінити його вираженість і скласти план лікування.

Заключний етап діагностики - виявлення наслідків порушень харчової поведінки. Для цього призначаються лабораторні аналізи, УЗД внутрішніх органів, кардіограма тощо. За потреби проводяться консультації ендокринолога, кардіолога, невролога та інших профільних фахівців.

Лікування орторексії

Для усунення розладу необхідно, щоб сам хворий усвідомив, що схильність до здорового способу життя або правильного харчування стала маніакальною й заважає нормальному життю. Роботу з пацієнтом проводять психологи, психіатри та дієтологи.

До складу комплексної терапії входять кілька методів:

• Психотерапія. Корекція неправильних уявлень про свою особистість та еталони успішності, здоров'я та краси досягається за допомогою когнітивно-біхевіорального методу. Під час занять виробляються правильні звички у виборі їжі, способи саморегуляції та спілкування. Для усунення особистісних проблем використовується психоаналіз.
• Дієтотерапія. Раціон змінюється поступово. Фахівець складає персональну програму харчування та поетапно вводить до раціону заборонені раніше продукти. Успішність змін обговорюється на психотерапевтичних сеансах. Для поповнення дефіциту вітамінів та мікроелементів призначаються вітамінно-мінеральні комплекси та БАДи.
• Медикаментозна терапія. Препарати призначаються за наявності напруженості, підвищеної тривожності або депресії: седативні препарати, анксіолітики та антидепресанти. Вибір засобів індивідуальний.

Профілактика орторексії

Для профілактики орторексії необхідно:

• Підвищувати впевненість у собі та самооцінку.
• Не захоплюватися дієтами та завжди обговорювати їхню доцільність із фахівцем.
• Вибирати продукти з орієнтацією не лише на її корисність, а й на смакові уподобання.
• Вчитися під час їди насолоджуватися смаком, ароматом та зовнішнім виглядом їжі.
• Присвячувати свій час не лише захопленості ЗСЖ, а й улюбленим хобі.

Який лікар лікує орторексію?

Щоб знайти спеціаліста з лікування порушень харчової поведінки, зателефонуйте до Центру сучасної медицини за вказаним на сайті номером або заповніть форму онлайн-запису чи замовлення зворотного дзвінка. Оператори контакт-центру відповідять на питання про орторексію та запишуть на прийом до потрібного фахівця в зручний час.